
Семенюк Ольга Григорівна
Адвокат.
Спеціалізація: сімейне право, спадкове, правова допомога при ДТП, медичне право.
ВИЗНАННЯ НЕПЛАТОСПРОМОЖНИМ ЧЕРЕЗ СУД
В зазначеній статті пропонуємо розглянути, що відбувається, якщо план не узгоджено або домовленості не досягнуто
Період реструктуризації (120 днів для активних дій + строки виконання плану) — це шанс досягти домовленостей із кредиторами. Якщо домовленості не досягнені або план не затверджений/не виконано — суд переходить до процедури банкрутства: визнання боржника неплатоспроможним і подальша ліквідація/реалізація майна через електронні торги з метою задоволення вимог кредиторів. Частини боргів, що не покриті ліквідаційною масою, можуть бути списані, окрім виключених категорій (далі).
Отже, які борги не підлягають списанню?
За загальним правилом не підлягають списанню (прикладний перелік):
- аліменти;
- борги з ЄСВ (зобов’язання зі сплати єдиного внеску);
- податкові зобов’язання (у частині, передбаченій законом);
- відшкодування шкоди, заподіяної життю й здоров’ю (каліцтво, смерть);
- штрафи/санкції (у визначених випадках — залежить від норм, але орієнтовно).
Що відбиратимуть у боржника — майно та ліквідаційна маса?
Під час процедури арбітражний керуючий формує ліквідаційну масу — перелік активів, що підлягають реалізації для задоволення кредиторів. До складу ліквідаційної маси входить майно боржника, кошти на рахунках тощо.
Що може залишитися у боржника?
• Єдине житло площею до 60 м² (або розрахунок 13,65 м² на кожного члена сім’ї) чи будинок до 120 м² — якщо це єдине житло сім’ї;
• житло, яке є заставою/іпотекою (воно реалізується у рамках забезпечених вимог);
• кошти на пенсійних рахунках та у Фондах соціального страхування;
• майно малої вартості або необхідне для нагальних потреб (параметри визначаються судом);
• інші винятки, передбачені законом.
До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством.
Процедура виключення майна з ліквідаційної маси (ст. 132 КУзПБ):
- суд за вмотивованим клопотанням боржника або інших учасників може виключити із ліквідаційної маси майно, яке є необхідним для нагальних потреб боржника чи сім’ї;
- суд може виключити майно вартістю не більше 10 мінімальних заробітних плат (станом на 2025 рік мінімальна зарплата = 8 000 грн → 10 × 8 000 = 80 000 грн), якщо воно є неліквідним чи незначно вплине на задоволення кредиторів;
- загальна вартість майна, що виключається за цими положеннями, не може перевищувати 30 мінімальних зарплат → 30 × 8 000 = 240 000 грн (станом на 2025 рік).
Що відбувається з майном? Продаж та аукціони
Майно, яке підлягає реалізації, виставляється на електронні торги; кошти з реалізації надходять на спеціальний рахунок для подальшого розподілу між кредиторами відповідно до черговості задоволення вимог.
Можна не намагатися «завчасно переписати» майно на родичів — декларації охоплюють останні 3 роки, арбітражний керуючий і суд досліджують правочини. Навмисне відчуження може бути визнане нікчемним або оскаржене як шахрайська операція.
Черговість задоволення вимог (орієнтир)
У типовому порядку задоволення фінансових вимог під час процедури:
- поточні витрати на проведення процедури (адміністративні витрати, винагорода керуючого тощо);
- аліментні та вимоги, пов’язані зі шкодою життю/здоров’ю;
- забезпечені (іпотечні) вимоги кредиторів — вони задовольняються за рахунок предмета забезпечення;
- інші кредитори — у порядку, встановленому законом (черги, які визначає КУзПБ).
Наслідки для боржника після процедури
Після завершення процедури (у разі визнання банкрутом або списання боргів) є обмеження:
- протягом 5 років — не можна запускати нову процедуру банкрутства (певні обмеження на повторні звернення);
- протягом 5 років — обов’язок письмово повідомляти потенційних кредиторів і поручителів про факт визнання банкрутом (що впливає на довіру кредиторів);
- протягом 3 років — втрата статусу «особи з бездоганною діловою репутацією» (це може вплинути на можливість займати певні посади, здійснювати нотаріальні дії, брати кредити тощо).
Процедура банкрутства фізичної особи — це упорядкований, регульований законом механізм для тих, хто опинився у фінансовій кризі. Вона вимагає:
- чесності і відкритості (повні декларації за 3 роки),
- реалістичного плану реструктуризації,
- фінансової готовності оплатити аванс арбітражному керуючому.
За правильної підготовки та відповідального підходу це реальний інструмент відновити платоспроможність, зменшити навантаження від боргів і почати відновлення фінансового життя. Водночас є категорії боргів, які не списуються, і є ризики втрати частини майна — про це треба знати наперед.
Матеріал підготувала юрист Альона Водолад

