Семенюк Ольга Григорівна
Адвокат.
Спеціалізація: сімейне право, спадкове, правова допомога при ДТП, медичне право.
Аліменти, сплачені на рахунок без вказівки призначення платежу, не зараховуються як сплата аліментів»
17.10.2025
рубрика: Сімейні справи
переглядів: 2270
Багато хто переконаний, що якщо колишній чоловік чи дружина регулярно надсилає гроші на картку, то обов’язок зі сплати аліментів виконується належним чином. На перший погляд, здається, що головне — це сам факт переказу коштів, адже дитина все одно отримує матеріальну підтримку. Проте судова практика демонструє зовсім інший підхід. Верховний Суд неодноразово наголошував, що якщо в платіжці не вказано, що це саме аліменти, такі кошти не зараховуються як виконання аліментного зобов’язання, навіть якщо між сторонами немає інших фінансових відносин, а суми, дати й отримувач збігаються.
У постанові Верховного Суду від 05 серпня 2025 року у справі №390/2379/24 суд дійшов висновку, що перекази коштів без конкретизації їх призначення як аліментів не можуть вважатися сплатою аліментів. Аналогічна позиція викладена і в постанові від 22 грудня 2021 року у справі №333/6869/19, де зазначено, що зі звичайних платіжних доручень без уточнення призначення неможливо визначити, що це саме аліменти, а не добровільна допомога чи подарунок. Така позиція зумовлена тим, що для суду важливими є не лише наміри сторін, а насамперед документальні докази виконання зобов’язання.
Саме тому особам, які сплачують аліменти, варто уважно ставитися до оформлення кожного платежу. У призначенні переказу слід чітко зазначати, що це «аліменти на утримання дитини», вказуючи її повне ім’я, рік народження та період, за який здійснюється сплата. Наприклад: «Аліменти на утримання дитини Іванової Марії Іванівни, 2015 р.н., за липень 2025 року». Таке формулювання є доказом виконання рішення суду й дозволяє уникнути непорозумінь під час перевірок виконавчою службою. Якщо ж призначення платежу відсутнє або сформульоване нечітко, кошти можуть бути розцінені як добровільна допомога, що призведе до утворення заборгованості, нарахування пені чи навіть застосування тимчасових обмежень, передбачених законом.
Якщо перекази здійснювалися без зазначення призначення платежу, така сплата може бути оцінена виконавчою службою як добровільна допомога, а не виконання рішення суду. У подальшому це може стати підставою для коригування розрахунку заборгованості або навіть повторного стягнення належних сум у межах встановленої процедури. Тому у випадках, коли існує невизначеність у змісті проведених переказів, доцільно перевіряти їх відповідність вимогам закону та, за потреби, ініціювати уточнення чи перегляд розрахунків у виконавчому провадженні. Такий підхід сприятиме відновленню правової визначеності й забезпеченню повного виконання зобов’язань на користь дитини.
Аліменти — це не просто фінансова допомога, а юридичне зобов’язання, виконання якого повинно бути чітко зафіксоване. Дотримання вимог до оформлення платежів захищає і платника, і отримувача: перший має документальне підтвердження виконання обов’язку, другий — гарантію того, що право дитини на утримання буде реалізоване у повному обсязі. Суди оцінюють не слова, а докази. Тому навіть регулярні перекази не звільняють від відповідальності, якщо вони не мають належного формулювання. Правильне зазначення призначення платежу — це проста, але надзвичайно важлива деталь, яка визначає, чи буде виконане рішення суду фактично, а не лише формально.
Тож, питання правильного оформлення платежів на користь дитини часто здається формальністю, однак саме ці формальності визначають, чи буде ваше зобов’язання визнано виконаним у правовому сенсі.
Щоб уникнути таких ситуацій або вирішити вже наявні спори, важливо діяти в межах правового поля — грамотно оформлювати платежі, перевіряти розрахунки виконавчої служби, за потреби ініціювати коригування або захищати свої інтереси у суді.
Матеріал підготувала юрист Альона Водолад
У постанові Верховного Суду від 05 серпня 2025 року у справі №390/2379/24 суд дійшов висновку, що перекази коштів без конкретизації їх призначення як аліментів не можуть вважатися сплатою аліментів. Аналогічна позиція викладена і в постанові від 22 грудня 2021 року у справі №333/6869/19, де зазначено, що зі звичайних платіжних доручень без уточнення призначення неможливо визначити, що це саме аліменти, а не добровільна допомога чи подарунок. Така позиція зумовлена тим, що для суду важливими є не лише наміри сторін, а насамперед документальні докази виконання зобов’язання.
Саме тому особам, які сплачують аліменти, варто уважно ставитися до оформлення кожного платежу. У призначенні переказу слід чітко зазначати, що це «аліменти на утримання дитини», вказуючи її повне ім’я, рік народження та період, за який здійснюється сплата. Наприклад: «Аліменти на утримання дитини Іванової Марії Іванівни, 2015 р.н., за липень 2025 року». Таке формулювання є доказом виконання рішення суду й дозволяє уникнути непорозумінь під час перевірок виконавчою службою. Якщо ж призначення платежу відсутнє або сформульоване нечітко, кошти можуть бути розцінені як добровільна допомога, що призведе до утворення заборгованості, нарахування пені чи навіть застосування тимчасових обмежень, передбачених законом.
Якщо перекази здійснювалися без зазначення призначення платежу, така сплата може бути оцінена виконавчою службою як добровільна допомога, а не виконання рішення суду. У подальшому це може стати підставою для коригування розрахунку заборгованості або навіть повторного стягнення належних сум у межах встановленої процедури. Тому у випадках, коли існує невизначеність у змісті проведених переказів, доцільно перевіряти їх відповідність вимогам закону та, за потреби, ініціювати уточнення чи перегляд розрахунків у виконавчому провадженні. Такий підхід сприятиме відновленню правової визначеності й забезпеченню повного виконання зобов’язань на користь дитини.
Аліменти — це не просто фінансова допомога, а юридичне зобов’язання, виконання якого повинно бути чітко зафіксоване. Дотримання вимог до оформлення платежів захищає і платника, і отримувача: перший має документальне підтвердження виконання обов’язку, другий — гарантію того, що право дитини на утримання буде реалізоване у повному обсязі. Суди оцінюють не слова, а докази. Тому навіть регулярні перекази не звільняють від відповідальності, якщо вони не мають належного формулювання. Правильне зазначення призначення платежу — це проста, але надзвичайно важлива деталь, яка визначає, чи буде виконане рішення суду фактично, а не лише формально.
Тож, питання правильного оформлення платежів на користь дитини часто здається формальністю, однак саме ці формальності визначають, чи буде ваше зобов’язання визнано виконаним у правовому сенсі.
Щоб уникнути таких ситуацій або вирішити вже наявні спори, важливо діяти в межах правового поля — грамотно оформлювати платежі, перевіряти розрахунки виконавчої служби, за потреби ініціювати коригування або захищати свої інтереси у суді.
Матеріал підготувала юрист Альона Водолад
