Семенюк Ольга Григорівна
Адвокат.
Спеціалізація: сімейне право, спадкове, правова допомога при ДТП, медичне право.
БАНКУ ВІДМОВИЛИ У СТЯГНЕННЯ БОРГУ ПО КРЕДИТУ
09.12.2025
рубрика: Успішні кейси
переглядів: 77
Ситуація дуже банальна - в 2019 році Банк звернувся до суду про стягнення кредиту і суд виніс заочне рішення, яким позов задовільнив. Але наш клієнт дізнався про нього лише влітку 2025 року, а саме тоді, коли виконавча служба почала примусове стягнення з його грошового забезпечення.
Ми оперативно підготували процесуальні документи до суду та домоглися перегляду заочного рішення.
В цій справі банк намагався стягнути з клієнта борг по кредиту у розмірі 85 тисяч гривень. Ми проаналізували кредитний договір та документи банку і встановили, що:
- Наш клієнт нібито приєднався до умов публічного договору;
- При цьому відсутні достовірні докази фактичного отримання клієнтом кредитних коштів;
- договір містить недопрацьовані істотні умови, які роблять його сумнівним для застосування у суді (відсутня інформація про процентну ставку);
- банк подав позов із порушенням строків позовної давності та з нарахуванням завищених відсотків.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
На підставі цього ми підготували відзив на позов та додаткові докази, які підтверджували позицію клієнта.
Розглянувши справу, суд встановив, що в анкеті -заяві позичальника від 18.02.2011 року процентна ставка не зазначена. Крім того, в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (18.02.2011 року ) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (03.12.2018 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви довідку та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком довідка та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Результатом стало повне задоволення інтересів клієнта – суд відмовив банку у стягненні заборгованості. Клієнт не лише уникнув несправедливих платежів, а й отримав правовий захист від неправомірних дій фінансової установи.
З рішенням суду можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/131982521
