Семенюк Ольга Григорівна
Адвокат.
Спеціалізація: сімейне право, спадкове, правова допомога при ДТП, медичне право.
«Резидентство Дія Сіті: умови вступу, вимоги, стартапи та контроль держави»
19.01.2026
рубрика: Корисна інформація
переглядів: 847
«Резидентство Дія Сіті: умови вступу, вимоги, стартапи та контроль держави»
Режим Дія.City створений як спеціальний правовий простір для розвитку ІТ-бізнесу в Україні та поєднує податкові, трудові й корпоративні інструменти, адаптовані саме під цифрову економіку. Статус резидента Дія.City не надається автоматично — він набувається за заявницьким принципом і лише за умови відповідності вимогам, прямо встановленим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Резидентом Дія.City може бути виключно юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства України, яка здійснює один або декілька видів діяльності у сфері ІТ. Перелік таких видів діяльності визначений частиною четвертою статті 5 зазначеного Закону та включає, зокрема, комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, оброблення даних, кібербезпеку, дослідження і розробки у сфері інформаційних технологій, створення програмного забезпечення, ігрових продуктів, цифрових сервісів тощо. Саме цей перелік є базовим орієнтиром для компаній і підлягає перевірці під час розгляду заяви.
Окрім відповідного виду діяльності, закон встановлює низку загальних вимог до потенційних резидентів. Зокрема, компанія повинна мати не менше дев’яти працівників та/або гіг-спеціалістів, а середній розмір їхньої винагороди за календарний місяць має становити не менше ніж еквівалент 1200 євро. Також резидент Дія.City не може мати податкової заборгованості понад допустимі межі, не повинен перебувати під санкціями, а в його структурі власності не допускається участь держави-агресора, резидентів Російської Федерації, Республіки Білорусь або осіб, пов’язаних з ними.
Водночас законодавець усвідомлює, що значна частина ІТ-бізнесу в Україні — це стартапи, які на початкових етапах розвитку об’єктивно не відповідають усім фінансовим та кадровим критеріям. Саме тому Законом передбачено спеціальний перехідний режим для молодих компаній, який дозволяє набути статусу резидента Дія.City навіть за відсутності повної відповідності загальним вимогам.
Юридична особа може перебувати у статусі резидента Дія.City як стартап не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за роком, у якому вона набула статусу резидента. Протягом цього періоду компанія отримує час для масштабування бізнесу та приведення діяльності у відповідність до повного переліку вимог, але лише за умови дотримання чітко визначених законом критеріїв.
По-перше, навіть стартап зобов’язаний відповідати базовим вимогам, передбаченим пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 5 Закону. Йдеться про здійснення дозволених ІТ-видів діяльності, прозору структуру власності, відсутність санкцій та критичної податкової заборгованості. Тобто статус стартапу не звільняє компанію від базових вимог добросовісності та легальності.
По-друге, закон встановлює чіткий часовий критерій: державна реєстрація юридичної особи має бути здійснена не раніше ніж за 24 календарні місяці до дня подання заяви про набуття статусу резидента Дія.City. Якщо компанії більше двох років, вона вже не може скористатися стартап-режимом і повинна відповідати загальним вимогам у повному обсязі.
Особливо важливим є третій критерій — обмеження за розміром доходу. Для стартапів закон прямо передбачає, що розмір доходу юридичної особи не повинен перевищувати граничний обсяг доходу, встановлений пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України для платників єдиного податку третьої групи. Такий граничний показник становить 1167 мінімальних заробітних плат.
При цьому обмеження застосовується не одноразово, а охоплює одразу декілька періодів: календарний рік, що передує року подання заяви, рік подання заяви, рік набуття статусу резидента та календарний рік, наступний за роком набуття такого статусу. Таким чином, стартап-режим призначений саме для компаній із ще відносно невеликим фінансовим обігом, які перебувають на етапі активного розвитку, а не для масштабних бізнесів.
Крім того, принципово важливо, щоб у самій заяві про набуття статусу резидента було прямо зазначено, що юридична особа звертається за резидентством саме як стартап відповідно до частини третьої статті 5 Закону. За відсутності такого застереження заява розглядається за загальними правилами без застосування перехідних положень.
Після завершення перехідного періоду, тобто після 31 грудня року, наступного за роком набуття статусу резидента Дія.City, компанія зобов’язана вже повністю відповідати всім вимогам, встановленим частиною першою статті 5 Закону. Якщо такі вимоги дотримані, статус резидента зберігається безперервно; у протилежному випадку він підлягає припиненню.
Подання заяви на набуття статусу резидента Дія.City здійснюється в електронній формі через уповноважений орган — Міністерство цифрової трансформації України. Під час розгляду заяви перевіряється відповідність заявника встановленим вимогам, зокрема відомості з Єдиного державного реєстру, податкові показники, структура власності, види діяльності та інформація, зазначена у заяві. За результатами перевірки приймається рішення про включення компанії до реєстру резидентів або про відмову.
Після набуття статусу резидента діяльність компанії перебуває під постійним моніторингом. Порядок здійснення контролю за дотриманням резидентами Дія Сіті вимог Закону врегульований статтею 13 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» та є одним із ключових елементів функціонування цього правового режиму. Набуття статусу резидента Дія Сіті не є разовим юридичним актом — навпаки, такий статус передбачає постійне підтвердження відповідності встановленим законодавством вимогам протягом усього періоду резидентства.
Так, резидент Дія Сіті зобов’язаний забезпечити безперервну та повну відповідність усім вимогам, визначеним статтею 5 Закону, протягом усього строку резидентства. Це означає, що відповідність перевіряється не лише на момент подання заяви, а й у подальшому — на підставі звітності, поданої самим резидентом, а також даних фінансової та податкової звітності, поданої у встановленому законом порядку.
Першим етапом такого контролю є подання так званого початкового звіту про відповідність. Резидент Дія Сіті зобов’язаний подати до уповноваженого органу не пізніш як в останній день шостого календарного місяця, наступного за календарним місяцем, у якому набуто статусу резидента Дія Сіті звіт про відповідність усім вимогам, визначеним частиною першою статті 5 цього Закону (у разі набуття статусу резидента Дія Сіті як стартапу — вимогам, визначеним пунктами 1, 4 і 5 частини першої та пунктом 3 частини третьої статті 5 Закону), за підсумками трьох повних календарних місяців, наступних за місяцем, у якому набуто статус резидента Дія Сіті (початковий звіт про відповідність).
Фактично цей звіт є декларацією резидента про те, що він уже після набуття статусу реально виконує вимоги Закону. У такому звіті підтверджуються, зокрема, види діяльності, кадрові показники (кількість працівників або гіг-спеціалістів), рівень середньої винагороди, структура власності, відсутність заборонених бенефіціарів, санкцій та критичної податкової заборгованості. Для стартапів обсяг перевірки є обмеженим — вони підтверджують лише ті вимоги, які є для них обов’язковими на перехідному етапі.
Окрім самого звіту, для резидентів Дія Сіті, які набули статус не як стартапи, закон встановлює додатковий обов’язок. Вони зобов’язані подати незалежний висновок, наданий суб’єктом аудиторської діяльності за підсумками перевірки тверджень резидента Дія Сіті, викладених у його початковому звіті про відповідність. Для стартапів на цьому етапі такий аудиторський висновок не є обов’язковим, що суттєво спрощує старт участі в режимі Дія Сіті.
Водночас навіть для стартапів закон передбачає механізм додаткового контролю. У разі виявлення уповноваженим органом розбіжностей між інформацією, зазначеною в початковому звіті про відповідність резидента Дія Сіті, який набув такий статус відповідно до частини третьої статті 5 Закону, та даними фінансової звітності резидента Дія Сіті, поданої у встановленому законом порядку, уповноважений орган подає до такого резидента Дія Сіті запит щодо надання незалежного висновку суб’єкта аудиторської діяльності. Тобто, якщо заявлені у звіті показники не узгоджуються з податковою чи фінансовою звітністю, стартап також зобов’язаний пройти аудит.
Запит щодо надання незалежного висновку надсилається уповноваженим органом в електронній формі на адресу електронної пошти резидента Дія Сіті, зазначену в реєстрі Дія Сіті, протягом 15 робочих днів з дня отримання початкового звіту або з дня подання відповідної фінансової звітності. Резидент Дія Сіті зобов’язаний подати незалежний висновок на такий запит протягом 60 днів з дня його отримання.
Окрім початкового звіту, закон встановлює обов’язок регулярної щорічної звітності. Резидент Дія Сіті зобов’язаний щороку не пізніше 1 червня року, наступного за звітним, подавати до уповноваженого органу звіт про відповідність вимогам, визначеним статтею 5 цього Закону, за період з 1 січня до 31 грудня попереднього календарного року (річний звіт про відповідність). Перший річний звіт охоплює період з першого числа календарного місяця, наступного за місяцем набуття статусу резидента, до 31 грудня відповідного року.
До річного звіту про відповідність у обов’язковому порядку додається незалежний висновок суб’єкта аудиторської діяльності, який підтверджує достовірність викладених у звіті тверджень. Саме річний звіт у поєднанні з аудиторським висновком є основним інструментом постійного контролю за діяльністю резидента та підтвердженням того, що режим Дія Сіті використовується добросовісно.
Таким чином, система контролю в Дія Сіті побудована не на разових перевірках, а на регулярній звітності та відповідальності самого резидента за достовірність наданих даних. Для стартапів цей контроль є м’якшим на початковому етапі, однак не скасовується повністю. У довгостроковій перспективі всі резиденти Дія Сіті перебувають у єдиній системі прозорості, що забезпечує баланс між гнучкістю для бізнесу та передбачуваністю для держави.
Отже, Дія.City — це не формальний статус, а комплексний правовий режим, який поєднує можливості для розвитку ІТ-бізнесу з чіткими правилами гри. Для стартапів цей режим відкриває можливість увійти в систему раніше, але водночас вимагає фінансової дисципліни, контролю доходів і реального плану зростання у визначені законом строки.
Підготувала юрист Альона Водолад
Режим Дія.City створений як спеціальний правовий простір для розвитку ІТ-бізнесу в Україні та поєднує податкові, трудові й корпоративні інструменти, адаптовані саме під цифрову економіку. Статус резидента Дія.City не надається автоматично — він набувається за заявницьким принципом і лише за умови відповідності вимогам, прямо встановленим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Резидентом Дія.City може бути виключно юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства України, яка здійснює один або декілька видів діяльності у сфері ІТ. Перелік таких видів діяльності визначений частиною четвертою статті 5 зазначеного Закону та включає, зокрема, комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, оброблення даних, кібербезпеку, дослідження і розробки у сфері інформаційних технологій, створення програмного забезпечення, ігрових продуктів, цифрових сервісів тощо. Саме цей перелік є базовим орієнтиром для компаній і підлягає перевірці під час розгляду заяви.
Окрім відповідного виду діяльності, закон встановлює низку загальних вимог до потенційних резидентів. Зокрема, компанія повинна мати не менше дев’яти працівників та/або гіг-спеціалістів, а середній розмір їхньої винагороди за календарний місяць має становити не менше ніж еквівалент 1200 євро. Також резидент Дія.City не може мати податкової заборгованості понад допустимі межі, не повинен перебувати під санкціями, а в його структурі власності не допускається участь держави-агресора, резидентів Російської Федерації, Республіки Білорусь або осіб, пов’язаних з ними.
Водночас законодавець усвідомлює, що значна частина ІТ-бізнесу в Україні — це стартапи, які на початкових етапах розвитку об’єктивно не відповідають усім фінансовим та кадровим критеріям. Саме тому Законом передбачено спеціальний перехідний режим для молодих компаній, який дозволяє набути статусу резидента Дія.City навіть за відсутності повної відповідності загальним вимогам.
Юридична особа може перебувати у статусі резидента Дія.City як стартап не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за роком, у якому вона набула статусу резидента. Протягом цього періоду компанія отримує час для масштабування бізнесу та приведення діяльності у відповідність до повного переліку вимог, але лише за умови дотримання чітко визначених законом критеріїв.
По-перше, навіть стартап зобов’язаний відповідати базовим вимогам, передбаченим пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 5 Закону. Йдеться про здійснення дозволених ІТ-видів діяльності, прозору структуру власності, відсутність санкцій та критичної податкової заборгованості. Тобто статус стартапу не звільняє компанію від базових вимог добросовісності та легальності.
По-друге, закон встановлює чіткий часовий критерій: державна реєстрація юридичної особи має бути здійснена не раніше ніж за 24 календарні місяці до дня подання заяви про набуття статусу резидента Дія.City. Якщо компанії більше двох років, вона вже не може скористатися стартап-режимом і повинна відповідати загальним вимогам у повному обсязі.
Особливо важливим є третій критерій — обмеження за розміром доходу. Для стартапів закон прямо передбачає, що розмір доходу юридичної особи не повинен перевищувати граничний обсяг доходу, встановлений пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України для платників єдиного податку третьої групи. Такий граничний показник становить 1167 мінімальних заробітних плат.
При цьому обмеження застосовується не одноразово, а охоплює одразу декілька періодів: календарний рік, що передує року подання заяви, рік подання заяви, рік набуття статусу резидента та календарний рік, наступний за роком набуття такого статусу. Таким чином, стартап-режим призначений саме для компаній із ще відносно невеликим фінансовим обігом, які перебувають на етапі активного розвитку, а не для масштабних бізнесів.
Крім того, принципово важливо, щоб у самій заяві про набуття статусу резидента було прямо зазначено, що юридична особа звертається за резидентством саме як стартап відповідно до частини третьої статті 5 Закону. За відсутності такого застереження заява розглядається за загальними правилами без застосування перехідних положень.
Після завершення перехідного періоду, тобто після 31 грудня року, наступного за роком набуття статусу резидента Дія.City, компанія зобов’язана вже повністю відповідати всім вимогам, встановленим частиною першою статті 5 Закону. Якщо такі вимоги дотримані, статус резидента зберігається безперервно; у протилежному випадку він підлягає припиненню.
Подання заяви на набуття статусу резидента Дія.City здійснюється в електронній формі через уповноважений орган — Міністерство цифрової трансформації України. Під час розгляду заяви перевіряється відповідність заявника встановленим вимогам, зокрема відомості з Єдиного державного реєстру, податкові показники, структура власності, види діяльності та інформація, зазначена у заяві. За результатами перевірки приймається рішення про включення компанії до реєстру резидентів або про відмову.
Після набуття статусу резидента діяльність компанії перебуває під постійним моніторингом. Порядок здійснення контролю за дотриманням резидентами Дія Сіті вимог Закону врегульований статтею 13 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» та є одним із ключових елементів функціонування цього правового режиму. Набуття статусу резидента Дія Сіті не є разовим юридичним актом — навпаки, такий статус передбачає постійне підтвердження відповідності встановленим законодавством вимогам протягом усього періоду резидентства.
Так, резидент Дія Сіті зобов’язаний забезпечити безперервну та повну відповідність усім вимогам, визначеним статтею 5 Закону, протягом усього строку резидентства. Це означає, що відповідність перевіряється не лише на момент подання заяви, а й у подальшому — на підставі звітності, поданої самим резидентом, а також даних фінансової та податкової звітності, поданої у встановленому законом порядку.
Першим етапом такого контролю є подання так званого початкового звіту про відповідність. Резидент Дія Сіті зобов’язаний подати до уповноваженого органу не пізніш як в останній день шостого календарного місяця, наступного за календарним місяцем, у якому набуто статусу резидента Дія Сіті звіт про відповідність усім вимогам, визначеним частиною першою статті 5 цього Закону (у разі набуття статусу резидента Дія Сіті як стартапу — вимогам, визначеним пунктами 1, 4 і 5 частини першої та пунктом 3 частини третьої статті 5 Закону), за підсумками трьох повних календарних місяців, наступних за місяцем, у якому набуто статус резидента Дія Сіті (початковий звіт про відповідність).
Фактично цей звіт є декларацією резидента про те, що він уже після набуття статусу реально виконує вимоги Закону. У такому звіті підтверджуються, зокрема, види діяльності, кадрові показники (кількість працівників або гіг-спеціалістів), рівень середньої винагороди, структура власності, відсутність заборонених бенефіціарів, санкцій та критичної податкової заборгованості. Для стартапів обсяг перевірки є обмеженим — вони підтверджують лише ті вимоги, які є для них обов’язковими на перехідному етапі.
Окрім самого звіту, для резидентів Дія Сіті, які набули статус не як стартапи, закон встановлює додатковий обов’язок. Вони зобов’язані подати незалежний висновок, наданий суб’єктом аудиторської діяльності за підсумками перевірки тверджень резидента Дія Сіті, викладених у його початковому звіті про відповідність. Для стартапів на цьому етапі такий аудиторський висновок не є обов’язковим, що суттєво спрощує старт участі в режимі Дія Сіті.
Водночас навіть для стартапів закон передбачає механізм додаткового контролю. У разі виявлення уповноваженим органом розбіжностей між інформацією, зазначеною в початковому звіті про відповідність резидента Дія Сіті, який набув такий статус відповідно до частини третьої статті 5 Закону, та даними фінансової звітності резидента Дія Сіті, поданої у встановленому законом порядку, уповноважений орган подає до такого резидента Дія Сіті запит щодо надання незалежного висновку суб’єкта аудиторської діяльності. Тобто, якщо заявлені у звіті показники не узгоджуються з податковою чи фінансовою звітністю, стартап також зобов’язаний пройти аудит.
Запит щодо надання незалежного висновку надсилається уповноваженим органом в електронній формі на адресу електронної пошти резидента Дія Сіті, зазначену в реєстрі Дія Сіті, протягом 15 робочих днів з дня отримання початкового звіту або з дня подання відповідної фінансової звітності. Резидент Дія Сіті зобов’язаний подати незалежний висновок на такий запит протягом 60 днів з дня його отримання.
Окрім початкового звіту, закон встановлює обов’язок регулярної щорічної звітності. Резидент Дія Сіті зобов’язаний щороку не пізніше 1 червня року, наступного за звітним, подавати до уповноваженого органу звіт про відповідність вимогам, визначеним статтею 5 цього Закону, за період з 1 січня до 31 грудня попереднього календарного року (річний звіт про відповідність). Перший річний звіт охоплює період з першого числа календарного місяця, наступного за місяцем набуття статусу резидента, до 31 грудня відповідного року.
До річного звіту про відповідність у обов’язковому порядку додається незалежний висновок суб’єкта аудиторської діяльності, який підтверджує достовірність викладених у звіті тверджень. Саме річний звіт у поєднанні з аудиторським висновком є основним інструментом постійного контролю за діяльністю резидента та підтвердженням того, що режим Дія Сіті використовується добросовісно.
Таким чином, система контролю в Дія Сіті побудована не на разових перевірках, а на регулярній звітності та відповідальності самого резидента за достовірність наданих даних. Для стартапів цей контроль є м’якшим на початковому етапі, однак не скасовується повністю. У довгостроковій перспективі всі резиденти Дія Сіті перебувають у єдиній системі прозорості, що забезпечує баланс між гнучкістю для бізнесу та передбачуваністю для держави.
Отже, Дія.City — це не формальний статус, а комплексний правовий режим, який поєднує можливості для розвитку ІТ-бізнесу з чіткими правилами гри. Для стартапів цей режим відкриває можливість увійти в систему раніше, але водночас вимагає фінансової дисципліни, контролю доходів і реального плану зростання у визначені законом строки.
Підготувала юрист Альона Водолад
