Семенюк Ольга Григорівна
Адвокат.
Спеціалізація: сімейне право, спадкове, правова допомога при ДТП, медичне право.
Доповнення КЗпП України новими підставами для звільнення
19.04.2023
рубрика: Трудові справи
переглядів: 75
Донедавна, незважаючи на військовий стан в Україні, підстави припинення трудового договору залишалися незмінними.
Проте 19 липня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX, який вніс ряд суттєвих змін до КЗпП.
Що ж змінилося у питаннях звільнення працівників?
Стаття 36 КЗпП України була доповнена новими підставами для звільнення:
8-1) смерть роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;
Дуже актуальна підстава, оскільки фактично цей момент не був врегульований у законодавстві й у працівників були проблеми при звільненні.
Для припинення трудового договору передбачених цим пунктом, працівник подає в електронній або паперовій формі до будь-якого районного, міськрайонного, міського центру зайнятості, філії регіонального центру зайнятості заяву про припинення трудового договору з викладенням відповідної інформації та копії документів, що підтверджують обставини, зазначені у пункті 8-1 частини першої цієї статті (за наявності).
Датою припинення трудового договору вважається день подання відповідної заяви. Районний, міськрайонний, міський центр зайнятості, філія регіонального центру зайнятості за місцем звернення працівника у день припинення трудового договору повідомляє про це:
8-2) смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
Трудові договори через смерть працівника припиняли і раніше, однак до 19.07.2022 р. така підстава припинення трудових відносин не мала спеціальної норми у законодавстві і, зокрема, у КЗпП.
Тепер же, роботодавець у кадрових документах має вказувати як законодавчу підставу п. 8-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Датою припинення трудових відносин є дата смерті працівника, навіть якщо вона не збігається з датою видання наказу.
Слід зазначити, що спадкоємці або члени сім’ї померлого мають право отримати від роботодавця належну, але невиплачену працівникові роботодавцем компенсацію відпустки (основної, додаткової) та заборгованість із заробітної плати.
8-3) відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці підряд
В зв’язку з введенням воєнного стану в нашій країні та необхідністю покинути свою домівку через бойові дії, така підстава для звільнення стала більш масовою.
Однак дану підставу для припинення трудового договору не слід ототожнювати із звільненням у зв’язку з прогулом (пункт 4 статті 40 КЗпП). Працівники, які не виходили на роботу внаслідок ведення бойових дій та пов’язаних із ними обставин, не можуть бути звільнені за п. 4 ч. 1 ст 40 КЗпП за підставою «прогул без поважної причини».
Тому тепер нарешті є намагання законодавчо врегулювати подібну ситуацію, застосувавши процедуру припинення трудового договору (звільнення з роботи) відповідно до нової підстави — п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Для припинення дії трудового договору за відповідною підставою мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:
1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд;
2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).
Даний вид звільнення слід застосовувати, якщо робітник взагалі не виходить на зв’язок, тобто зник і все. Якщо ж він навіть знаходиться за кордоном, але попередив вас про це, звільняти його за цим пунктом не варто. Більш всього, що у нього збереглося листування з вами або ж записи телефонних розмов, які цілком можуть стати причиною відновлення його на роботі.
Для звільнення працівника, така відсутність має тривати суцільних 4 місяці, без будь-яких явок на роботу та контактування з роботодавцем.
Стаття 41 КзпП України також була доповнена додатковою підставою для розірвання договору: п. 6) у разі неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Обов’язковою умовою для звільнення за цією підставою має бути обґрунтована неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов’язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Як показує практика, і роботодавець і працівник однаковою мірою можуть виявитися постраждалими у ситуаціях порушення їхніх трудових прав.
Взагалі в останні роки порушення трудового права в нашій країні набули масового характеру, тому громадянам і організаціям все частіше доводиться звертатися за допомогою до адвоката з трудового права, який зможе вирішити будь-які трудові суперечки, що належать до категорії цивільно-правових відносин.
Кваліфікований адвокат допоможе відновитися на роботі, стягнути заборгованість, вирішити трудовий конфлікт як в досудовому, так і в судовому порядку за дотримання всіх правових процедур.
Окрім цього, адвокат може представляти інтереси організації під час перевірки різних державних органів, підготувати внутрішні кадрові документи. Стягнути матеріальні збитки, завдані працівником та захистити інтереси роботодавця в суді.
Чим раніше ви звернетеся, тим більша ймовірність вирішення трудової суперечки ще на досудовому етапі, тому не намагайтеся вирішити справу самотужки- своєчасно зверніться до кваліфікованого трудового адвоката.
Проте 19 липня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX, який вніс ряд суттєвих змін до КЗпП.
Що ж змінилося у питаннях звільнення працівників?
Стаття 36 КЗпП України була доповнена новими підставами для звільнення:
8-1) смерть роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;
Дуже актуальна підстава, оскільки фактично цей момент не був врегульований у законодавстві й у працівників були проблеми при звільненні.
Для припинення трудового договору передбачених цим пунктом, працівник подає в електронній або паперовій формі до будь-якого районного, міськрайонного, міського центру зайнятості, філії регіонального центру зайнятості заяву про припинення трудового договору з викладенням відповідної інформації та копії документів, що підтверджують обставини, зазначені у пункті 8-1 частини першої цієї статті (за наявності).
Датою припинення трудового договору вважається день подання відповідної заяви. Районний, міськрайонний, міський центр зайнятості, філія регіонального центру зайнятості за місцем звернення працівника у день припинення трудового договору повідомляє про це:
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
- центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
8-2) смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
Трудові договори через смерть працівника припиняли і раніше, однак до 19.07.2022 р. така підстава припинення трудових відносин не мала спеціальної норми у законодавстві і, зокрема, у КЗпП.
Тепер же, роботодавець у кадрових документах має вказувати як законодавчу підставу п. 8-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Датою припинення трудових відносин є дата смерті працівника, навіть якщо вона не збігається з датою видання наказу.
Слід зазначити, що спадкоємці або члени сім’ї померлого мають право отримати від роботодавця належну, але невиплачену працівникові роботодавцем компенсацію відпустки (основної, додаткової) та заборгованість із заробітної плати.
8-3) відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці підряд
В зв’язку з введенням воєнного стану в нашій країні та необхідністю покинути свою домівку через бойові дії, така підстава для звільнення стала більш масовою.
Однак дану підставу для припинення трудового договору не слід ототожнювати із звільненням у зв’язку з прогулом (пункт 4 статті 40 КЗпП). Працівники, які не виходили на роботу внаслідок ведення бойових дій та пов’язаних із ними обставин, не можуть бути звільнені за п. 4 ч. 1 ст 40 КЗпП за підставою «прогул без поважної причини».
Тому тепер нарешті є намагання законодавчо врегулювати подібну ситуацію, застосувавши процедуру припинення трудового договору (звільнення з роботи) відповідно до нової підстави — п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Для припинення дії трудового договору за відповідною підставою мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:
1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд;
2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).
Даний вид звільнення слід застосовувати, якщо робітник взагалі не виходить на зв’язок, тобто зник і все. Якщо ж він навіть знаходиться за кордоном, але попередив вас про це, звільняти його за цим пунктом не варто. Більш всього, що у нього збереглося листування з вами або ж записи телефонних розмов, які цілком можуть стати причиною відновлення його на роботі.
Для звільнення працівника, така відсутність має тривати суцільних 4 місяці, без будь-яких явок на роботу та контактування з роботодавцем.
Стаття 41 КзпП України також була доповнена додатковою підставою для розірвання договору: п. 6) у разі неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Обов’язковою умовою для звільнення за цією підставою має бути обґрунтована неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов’язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Як показує практика, і роботодавець і працівник однаковою мірою можуть виявитися постраждалими у ситуаціях порушення їхніх трудових прав.
Взагалі в останні роки порушення трудового права в нашій країні набули масового характеру, тому громадянам і організаціям все частіше доводиться звертатися за допомогою до адвоката з трудового права, який зможе вирішити будь-які трудові суперечки, що належать до категорії цивільно-правових відносин.
Кваліфікований адвокат допоможе відновитися на роботі, стягнути заборгованість, вирішити трудовий конфлікт як в досудовому, так і в судовому порядку за дотримання всіх правових процедур.
Окрім цього, адвокат може представляти інтереси організації під час перевірки різних державних органів, підготувати внутрішні кадрові документи. Стягнути матеріальні збитки, завдані працівником та захистити інтереси роботодавця в суді.
Чим раніше ви звернетеся, тим більша ймовірність вирішення трудової суперечки ще на досудовому етапі, тому не намагайтеся вирішити справу самотужки- своєчасно зверніться до кваліфікованого трудового адвоката.