Семенюк Ольга Григорівна
Адвокат.
Спеціалізація: сімейне право, спадкове, правова допомога при ДТП, медичне право.
Поділ спільної сумісної власності подружжя
08.06.2023
рубрика: Сімейні справи
переглядів: 347
Під час шлюбу подружжя часто набуває загальних матеріальних цінностей: нерухомість, особистий транспорт, предмети розкоші. У разі розпаду сім'ї нерідко виникають суперечки у тому, хто надалі володітиме і розпоряджатиметься спільно нажитою власністю. Колишні чоловік та дружина не завжди можуть домовитись.
Спільна сумісна власність це - майно (крім речей індивідуального користування), набуте подружжям за час шлюбу, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Слід зазначити, що відповідно законодавства кожному з подружжя належать рівні частки майна, що перебуває у спільній сумісній власності.
Стаття 57 Сімейного кодексу України містить в собі перелік майна, що не належить подружжю на праві спільної сумісної власності.
Окрім спільного майна подружжя, чинне законодавство передбачає, що до предмету поділу також належать:
- кредиторські вимоги (право вимоги за договором позики, купівлі-продажу тощо, коли подружжя виступає як кредитор і вправі вимагати повернення боргу, передачі речі тощо);
- боргові зобов’язання (зобов’язання, за якими подружжя виступає як боржник і зобов’язане повернути борг, повернути або передати річ тощо).
Існує два варіанти поділу майна подружжя:
● добровільний, який можна реалізувати двома способами: шляхом укладання договору про поділ майна подружжя чи шлюбного договору. Якщо об’єктом поділу є нерухоме майно, тоді такий договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України).
● судовий – звернення до суду для поділу майна подружжя.
В першу чергу, суд визначає весь обсяг майна, яке може підлягати поділу між подружжям, визначає частки, які належать кожному з подружжя і вже потім приймає рішення щодо поділу майна відповідно до встановлених часток.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.
Рішення про присудження майна одному з подружжя може нести в собі обов’язок компенсувати другому з подружжя вартість його частки у цьому майні, за умови:
Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Звернення до професійного адвоката допоможе вам у визначенні та виділенні належної згідно із законом частки майна шляхом добровільної угоди або в судовому порядку.
Спільна сумісна власність це - майно (крім речей індивідуального користування), набуте подружжям за час шлюбу, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Слід зазначити, що відповідно законодавства кожному з подружжя належать рівні частки майна, що перебуває у спільній сумісній власності.
Стаття 57 Сімейного кодексу України містить в собі перелік майна, що не належить подружжю на праві спільної сумісної власності.
Окрім спільного майна подружжя, чинне законодавство передбачає, що до предмету поділу також належать:
- кредиторські вимоги (право вимоги за договором позики, купівлі-продажу тощо, коли подружжя виступає як кредитор і вправі вимагати повернення боргу, передачі речі тощо);
- боргові зобов’язання (зобов’язання, за якими подружжя виступає як боржник і зобов’язане повернути борг, повернути або передати річ тощо).
Існує два варіанти поділу майна подружжя:
● добровільний, який можна реалізувати двома способами: шляхом укладання договору про поділ майна подружжя чи шлюбного договору. Якщо об’єктом поділу є нерухоме майно, тоді такий договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України).
● судовий – звернення до суду для поділу майна подружжя.
В першу чергу, суд визначає весь обсяг майна, яке може підлягати поділу між подружжям, визначає частки, які належать кожному з подружжя і вже потім приймає рішення щодо поділу майна відповідно до встановлених часток.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.
Рішення про присудження майна одному з подружжя може нести в собі обов’язок компенсувати другому з подружжя вартість його частки у цьому майні, за умови:
- згоди сторін;
- попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Звернення до професійного адвоката допоможе вам у визначенні та виділенні належної згідно із законом частки майна шляхом добровільної угоди або в судовому порядку.
