Семенюк Ольга Григорівна
Адвокат.
Спеціалізація: сімейне право, спадкове, правова допомога при ДТП, медичне право.
Визначення місця проживання дитини
03.04.2023
рубрика: Сімейні справи
переглядів: 144
Після розлучення життя для вас, тата чи мами, триває без вашого чоловіка, а для вашої дитини тільки починається – нове життя без тата чи мами.
Батьки, захоплені з'ясуванням особистих стосунків – забувають про почуття дитини. А мовчазна і задумлива дитина, поглинута пошуком відповідей на питання, на які сама не в змозі відповісти – стає, висловлюючись юридичною мовою, об'єктом спору.
І батьки починають сперечатися: де і з ким проживатиме дитина, хто і як братиме участь у її вихованні; хто, де і коли спілкуватиметься з дитиною.
Відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою.
Якщo батьки дocягли згoди з питання визначення міcця прoживання дитини, мoжна заключити дoгoвір прo вихoвання дитини у відпoвіднocті дo п. 4 cт. 157 Cімейнoгo кoдекcу України.
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування. В цьому випадку необхідно звернутись до районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у містах, сільської, селищної ради.
Але коли батькам не вдалось добровільно вирішити усі питання, доведеться звернутись до суду. Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами позивачем (тим з батьків, хто звертається до суду з позовною заявою і бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до відповідача, (тобто іншого з батьків).
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Перелік на що суд звертає увагу при визначенні місця проживання є довгим і залежить від обставин справи.
Коли вирішується питання чи в досудовому порядку, чи судовому, адвокат, в першу чергу, повинен з’ясувати у клієнта в чому полягає його інтерес при визначенні місця проживання дитини.
Перш за все наголошуємо на тому, що для питання про те, з ким буде жити дитина після розлучення батьків, нема чіткої інструкції по вирішенню. Існують певні критерії, які орган, який вирішує це питання, зобов’язаний врахувати при винесенні рішення.
Таким чином, справи про визначення місця проживання дитини є високоемоційними і юридично складними, а тому потребують своєчасного залучення досвідченого сімейного адвоката, який зможе правильно проаналізувати ситуацію і розробити правильну стратегію представлення ваших інтересів у суді.
Батьки, захоплені з'ясуванням особистих стосунків – забувають про почуття дитини. А мовчазна і задумлива дитина, поглинута пошуком відповідей на питання, на які сама не в змозі відповісти – стає, висловлюючись юридичною мовою, об'єктом спору.
І батьки починають сперечатися: де і з ким проживатиме дитина, хто і як братиме участь у її вихованні; хто, де і коли спілкуватиметься з дитиною.
Відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою.
Якщo батьки дocягли згoди з питання визначення міcця прoживання дитини, мoжна заключити дoгoвір прo вихoвання дитини у відпoвіднocті дo п. 4 cт. 157 Cімейнoгo кoдекcу України.
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування. В цьому випадку необхідно звернутись до районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у містах, сільської, селищної ради.
Але коли батькам не вдалось добровільно вирішити усі питання, доведеться звернутись до суду. Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами позивачем (тим з батьків, хто звертається до суду з позовною заявою і бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до відповідача, (тобто іншого з батьків).
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Перелік на що суд звертає увагу при визначенні місця проживання є довгим і залежить від обставин справи.
Коли вирішується питання чи в досудовому порядку, чи судовому, адвокат, в першу чергу, повинен з’ясувати у клієнта в чому полягає його інтерес при визначенні місця проживання дитини.
Перш за все наголошуємо на тому, що для питання про те, з ким буде жити дитина після розлучення батьків, нема чіткої інструкції по вирішенню. Існують певні критерії, які орган, який вирішує це питання, зобов’язаний врахувати при винесенні рішення.
Таким чином, справи про визначення місця проживання дитини є високоемоційними і юридично складними, а тому потребують своєчасного залучення досвідченого сімейного адвоката, який зможе правильно проаналізувати ситуацію і розробити правильну стратегію представлення ваших інтересів у суді.
